Бандажевський Ю.И., Дубовая Н.Ф.
Координаційний аналітичний центр «Екологія і здоров’я», Україна (Київ 2026)

Дослідження, проведені нами протягом багатьох десятиліть, дозволяють зробити низку важливих висновків щодо радіаційного впливу на людську популяцію після аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС).

Аварія на ЧАЕС призвела до викиду у навколишнє середовище величезної кількості радіоактивних елементів, у якому переважав ¹³⁷Cs. Цей радіонуклід розпадається з виділенням гама- і бета-випромінювання, з утворенням, стабільного ¹³⁷Ва.

В організм жителів постраждалих територій ¹³⁷Cs надходив і в даний час надходить, переважно ентеральним шляхом, з їжею тваринного та рослинного походження.

У СРСР, а також у ряді незалежних держав, що утворилися в результаті його розпаду, на законодавчому рівні були встановлені допустимі рівні вмісту ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у продуктах харчування.

Підставою для створення таких документів була економічна доцільність, заснована на існуванні в різні роки після Чорнобильської аварії, сільськогосподарської продукції з певним вмістом ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr.

У міру того, як питома активність цих радіонуклідів у продуктах харчування знижувалася, посилювалися нормативні вимоги. Однак це не виключало постійного надходження в організм людей радіоактивних елементів.

Таким чином, на законодавчому рівні допускалося проникнення в організм ентеральним шляхом значної кількості ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr.

При цьому не було визначено впливу цих радіонуклідів на стан здоров'я дітей та дорослих.

Радіаційному опроміненню жителів постраждалих територій сприяють лісові пожежі в Чорнобильській зоні відчуження (ЧЗВ), а також використання в побуті деревини, що містить радіоактивні елементи

Протягом багатьох десятиліть мільйони людей жили та живуть в умовах постійного радіаційного впливу.

В перше десятиліття після аварії на ЧАЕС надходження ¹³⁷Cs до організму дітей та дорослих було значним, що дозволило визначити інкорпорацію цього радіонукліду в окремі внутрішні органи.

Всупереч думці, що склалася раніше, нами було встановлено те, що ¹³⁷Cs інтенсивно інкорпорується щитовидною і підшлунковою залозами, печінкою, нирками, серцевим м'язом, а також головним мозком [1] (слайд 2).

Для того, щоб оцінити вплив радіонуклідів ¹³⁷Cs на метаболічні процеси в організмі жителів постраждалих територій, нами були проведені численні клінічні, інструментальні, патоморфологічні та біохімічні дослідження дитячого та дорослого контингентів, а також були проведені експерименти на лабораторних тваринах.

У ході виконаних досліджень оцінювалися структурні та метаболічні зміни в життєво важливих органах, при різній питомій активності ¹³⁷Cs в організмі.

Одночасне проникнення ¹³⁷Cs у тканину серця, печінки, нирок, щитовидної залози та інших внутрішніх органів, викликало пошкодження їх клітинних структур із формуванням синдрому інкорпорованих довгоживучих радіонуклідів (СІДР) [2]. В основі патологічних процесів, що формуються, лежить пошкодження мітохондрій і порушення клітинної енергетики

При питомій активності ¹³⁷Cs в організмі 30-50 Бк/кг, у клітинах міокарду, при ультрамікроскопічному дослідженні, було зареєстровано збільшення розмірів мітохондрій та їх злиття, що свідчило не лише про пошкодження, а й про розвиток репаративних процесів [2] (слайд 3).

При цьому в тканині міокарда виникали виражені структурні зміни, які можуть бути причиною смерті [2] (слайд 4).

У ході досліджень, проведених в Україні у 2013-2017 роках у рамках проектів Європейської Комісії та Регіональної ради Рон-Альп (Франція), у групі дітей, які мешкають поблизу Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ), пошкодження мітохондрій кардіоміоцитів було виявлено у 37,5% [3].

У цих дослідженнях оцінка пошкодження мітохондрій кардіоміоцитів дітей здійснювалася за результатами визначення активності сироваткових трансаміназ – аспартатамінотрансферази (АСТ) та аланінамінотрансферази (АЛТ).

Негативний вплив інкорпорованих радіонуклідів ¹³⁷Cs на мітохондрії кардіоміоцитів обстежених дітей відображає пряма залежність між значеннями питомої активності ¹³⁷Cs та показниками сироваткової АСТ [3] (слайд 5).

Зворотний кореляційний зв'язок між питомою активністю ¹³⁷Cs в організмі та концентрацією сироваткового кальцію [4] (слайд 6) відображає енергетичний дефіцит, зумовлений порушенням функціонування мітохондрій, що сприяє порушенню іонного складу всередині клітин провідної системи серця та виникненню аритмій.

Зниження, під впливом інкорпорованих радіонуклідів ¹³⁷Cs, енергетичних можливостей кардіоміоцитів спричиняє зменшення скорочувальної здатності серцевого м'яза, що призводить до зниження артеріального тиску та зменшення кровопостачання органів та систем [4] (слайд 6). Наслідком є порушення фізичного розвитку дитини.

Негативний вплив інкорпорованого ¹³⁷Cs на анаболічні процеси в дитячому організмі, що розвивається, відображає зворотний кореляційний зв'язок між питомою активністю даного радіонукліду в організмі і значеннями індексу Рорера [4] (слайд 6).

В перше десятиліття після аварії на ЧАЕС, у групі дітей, які проживають на постраждалій території, була виявлена пряма залежність між частотою електрокардіографічних змін, представлених переважно неповною блокадою правої ніжки пучка Гіса, та питомою активністю ¹³⁷Cs в організмі [2, 5] (слайд 7).

Аналогічна залежність була виявлена і при виникненні катаракт у дітей, які мешкають на території із щільністю забруднення ґрунтів ¹³⁷Cs 5-15 Кі/км²і 15-40 Кі/км² [2] (слайд 8).

Порушення ритму серцевих скорочень визначалося й у більшості дітей другого чорнобильського покоління, які мешкають поблизу ЧЗВ [3] (слайд 9). Однак, питома активність ¹³⁷Cs в організмі дітей була значно меншою, ніж у дітей, обстежених у перше десятиліття після аварії на ЧАЕС [6].

Мітохондріальна дисфункція у дітей, які проживають поблизу ЧЗВ, у віддалений період аварії на ЧАЕС, що виникла під впливом інкорпорованого ¹³⁷Cs, стала однією з основних причин порушення адаптаційних процесів та зниження резервних можливостей серцево-судинної системи.
Незадовільна адаптація та зрив механізмів адаптації реєструвалася у 50% випадків [7, 8] (слайд 10), рівень функціонального резерву серцево-судинної системи нижчий від середнього визначався у 40,3% випадків, а низький рівень у 31,3% випадків [7, 8] (слайд 11).

Патологічні зміни у нирках є причиною порушення обміну речовин в організмі.

Нирки є органом, який виводить ¹³⁷Cs з організму. Найбільш виражені патологічні зміни були виявлені у гломерулярному апараті. Найчастіше реєструвалася прогресуюча деструкція клубочкових структур, до повного зникнення - феномен "танучої крижинки" [2] (слайд 12).

Результати ультразвукового дослідження свідчать про серйозні структурні зміни в печінці та порушення обміну речовин у 35,0% дітей, які проживають поблизу ЧЗВ [3] (слайд 13)

Проведені дослідження виявили прямий кореляційний зв'язок між питомою активністю ¹³⁷Cs в організмі та показниками, що відображають життєво важливі функції дитячого організму [3] (слайд 14).

В умовах енергетичного дефіциту, пов'язаного з інкорпорацією в організм ¹³⁷Cs, у великої кількості дітей реєструвався стан гіпергомоцистеїнемії - підвищений рівень крові амінокислоти гомоцистеїну

Гомоцистеїн - сірковмісна амінокислота, є проміжною ланкою в метаболічних циклах незамінної амінокислоти метіоніну, яка є для організму джерелом метильної групи [9] (слайд 15).

Рівень гомоцистеїну в крові відображає ефективність процесів метилювання нуклеїнових кислот та білкових молекул.

Збільшення концентрації гомоцистеїну в крові свідчить про порушення його метилювання та зменшення утворення внутрішнього метіоніну.

У дорослих осіб гіпергомоцистеїнемія асоціюється з низкою тяжких захворювань серцево-судинної системи, онкологічними процесами, патологією центральної нервової системи [3] (слайд 16).

У ході реалізації проектів Європейської Комісії та Регіональної ради Рон-Альп у 2015 році було вперше виявлено гіпергомоцистеїнемію у великої кількості дітей, які проживають поблизу ЧЗВ [3] (слайд 17).

Найбільше випадків гіпергомоцистеїнемії було виявлено у групі дітей - носіїв алелі Т генетичного поліморфізму MTHFR:677, у зв'язку з її гомозиготним варіантом [3] (слайд 18).

Збільшення числа випадків гіпергомоцистеїнемії в досліджуваній групі дітей після лісових пожеж у ЧЗВ не було пов'язане з алелею Т MTHFR:677 [3, 10] (слайди 19, 20, 21).

У більшості випадків підвищення рівня гомоцистеїну в крові дітей не було пов'язане з генами фолатного циклу, на відміну від їх матерів, у яких рівень гомоцистеїну в крові був залежний від стану генетичного апарату, що контролює процес метилювання [3] (слайди 22, 23, 24).

Проведення комплексних лабораторно-генетичних досліджень дозволило встановити те, що причиною гіпергомоцистеїнемії у дітей із районів, які постраждали від аварії на ЧАЕС, є порушення функціонування мітохондрій та зниження енергетичного потенціалу у клітинах життєво важливих органів.

Після багаторічних аналітичних досліджень було зроблено висновок про те, що гіпергомоцистеїнемія у дітей, які мешкають поблизу ЧЗВ, є не лише проявом патологічного процесу, пов'язаного з порушенням утворення вторинного метіоніну, а й є елементом адаптаційної системи, спрямованої на корекцію обміну речовин в умовах радіаційного впливу

При підвищенні концентрації гомоцистеїну в крові активується комплекс реакцій, спрямованих на усунення причин оксидативного стресу та відновлення мітохондрій як джерела енергетичних носіїв. У зв'язку з цим відбувається активація циклу реакцій транссульфурації, в якому відбувається утилізація гомоцистеїну з утворенням цистеїну та глутатіону – важливого елемента антиоксидантної системи [6].

Найбільш виражений цей процес у дітей, які мешкають поблизу ЧЗВ, при порушенні функціонування В12 метіонін синтази у зв'язку з поліморфною алелю GMTR:2756 у геномі [6].

Гомоцистеїн стимулює утворення трийодтироніну - активної форми гормонів щитовидної залози, здатної впливати на енергетичні процеси в мітохондріях [9] (слайд 25), а також, утворення кортизолу, що володіє антиоксидантною дією [6].

Крім того, гомоцистеїн сприяє підвищенню концентрації сироваткового кальцію і цим підтримує іонну рівновагу між судинною системою та тканинами. При цьому слід звернути увагу на аллель Т генетичного поліморфізму MTHFRM:677 у геномі, при якій реєструвався найбільший прямий зв'язок між гомоцистеїном та сироватковим кальцієм [4] (слайди 26, 27). У ході проведених досліджень в більшості генетичних підгруп було виявлено прямий зв'язок між сироватовим фосфором і паратиреоїдним гормоном, що свідчить про здатність організму виводити фосфор через клубочкові структури нирок. Відсутність цього зв'язку в підгрупах дітей з алелями G MTR:2756 і MTHFR:677 є проявом порушення фосфорного обміну.

У ході клінічних спостережень та експериментів з лабораторними тваринами виявлено тератогенну дію інкорпорованих в організмі радіонуклідів ¹³⁷Cs

Вроджені вади розвитку належали до групи мультифакторіальних вад, пов'язаних з генетичним та зовнішньосередовищним факторами. Вони включали головний мозок та лицьовий відділ черепа [2, 3, 10] (слайди 28, 29).

Вплив радіонуклідів ¹³⁷Cs у період вагітності на систему мати-плід призводить до порушення формування неспецифічної та специфічної резистентності організму, що розвивається. При цьому в крові плода зменшується вміст кортизолу [2] (слайд 30).

Отримана в ході реалізації в Україні проектів Європейської Комісії та Регіональної ради Рон-Альп інформація дозволяє зробити висновок про те, що порушення внутрішньоутробного розвитку, індуковані інкорпорованим ¹³⁷Cs, пов'язані з процесом метилювання нуклеїнових кислот та білків

Проведені дослідження дозволяють зробити наступний висновок щодо людської популяції, яка мешкає в районах, ґрунти яких забруднені радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС.

У перше десятиліття після аварії на ЧАЕС у дорослих та дітей виникають онкологічні захворювання щитовидної залози та внутрішніх органів, кардіопатологія, патологія центральної нервової системи та внутрішніх органів пов'язані з впливом відносно великих доз коротко- та довгоживучих радіонуклідів. Характерним є синдром інкорпорованих довгоживучих радіонуклідів. У цей період відбувається порушення антенатального та постнатального онтогенезу, виникають вроджені вади розвитку мультифакторіальної групи.

У віддалений період аварії на ЧАЕС у дорослого населення виникають онкологічні захворювання, кардіопатологія, патологія внутрішніх органів та центральної нервової системи.

У дітей другого чорнобильського покоління реєструються вроджені структурно-функціональні порушення внутрішніх органів, нервової та кістково-суглобової системи. Зменшення адаптаційних можливостей дитячого організму призводить до серцево-судинної, інфекційної та онкозахворюваності, зниження резистентності до впливу радіації, хімічних та фізичних агентів.

Гіпергомоцистеїнемія у більшості дітей другого чорнобильського покоління, які мешкають поблизу ЧЗВ, є проявом патологічного процесу, що стосується життєво важливих органів.

На наш погляд, це пов'язано з впливом ¹³⁷Cs та інших радіонуклідів на систему мати-плід, внаслідок чого в організмі, що розвивається, змінюються регуляторні зв'язки між метаболічними процесами в життєво важливих органах

Наслідком цього є зменшення утворення компонентів антиоксидантної системи, у тому числі кортизолу, що призводить, при інкорпорації ¹³⁷Cs до пошкодження мітохондрій і, як наслідок, до порушення процесу метилювання гомоцистеїну, зменшення утворення внутрішнього метіоніну та аденозилметіоніну - основного джерела метильних груп.

Однак, у ряді випадків гіпергомоцистеїнемія є компонентом адаптаційної реакції організму в умовах радіаційного впливу

 

Литературні джерела.

1. Bandazhevsky Yu.I. Chronic Cs-137 incorporation in children's organs. Swiss Medical Weekly. 2003. Vol. 133. P. 488 - 490. DOI: https://doi.org/10.4414/smw.2003.10226

2. Badazhevsky Yu., Dubovaya N., Bandazhevskaya G., Kadun O., Perepletchikov A., Zherbo L. Chernobyl 25 years: incorporated radionuclides Cs-137 and human health. Tokyo. 2015. 132 p. [Japanese]

3. Бандажевський Ю.І., Дубова Н.Ф. Чорнобильська катастрофа і здоров’я дітей. 35 років світової трагедії. Іванків : ПУ «Координаційний аналітичний центр «Екологія і здоров’я», — Київ, «Альянт», 2022. 156 с.

4. Bandazheuski Yu., Dubovaya N. Participation of homocysteine in the regulation of calcium-phosphorus metabolism and cardiovascular function in children living in areas affected by the Chernobyl Nuclear Power Plant accident // Modern science: theory, practice, innovative technologies : Scientific monograph. Part 1. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2025. P. 331-356. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-602-7

5. Bandajevsky Y. I., Bandajevskaya G. Cardiomyopathies on cesium 137. Cardinale. revue de cardiologie. 2003. Vol. 15. № 8. P. 40-42. [French].

6. Bandazheuski Yu., Dubovaya N. Folate cycle genes and adaptation processes in children living near the Chernobyl Exclusion Zone // Transformation of the scientific area in the context of contemporary challenges : Scientific monograph. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2025. P. 242-260. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-631-7-10

7. Dubovaya N., Bandazheuski Yu. Adaptation resources of the cardiovascular system of schoolchildren living near the Chernobyl nuclear power plant // Scientific space: integration of traditional and innovative processes: Scientific monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2023. P. 147-170. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-310-1-5

8. Дубова Н.Ф., Бандажевський Ю.І. Оцiнка адаптацiйних можливостей серцево-судинноi системы школярiв, якi мешкають поблизу Чорнобильськоi зони вiдчуження. Довкілля та здоров’я. 2023. № 2 (107). P. 24-30. DOI: https://doi.org/10.32402/dovkil2023.02.024

9. Бандажевський Ю.І., Дубова Н.Ф. Регуляція функції щитовидної залози у дітей, які проживають в районах, що постраждали від аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Іванків : ПУ Координаційний аналітичний центр «Екологія і здоров’я», - Київ, ФОП Самченко А.М., 2025. 80 с.

10. Бандажевський Ю.I., Дубова Н.Ф. Пожежi лiсу в Чорнобильськiй зонi вiдчуження та здоров´я дiтей. Iванкiв: ПУ Координацiйний аналiтичний центр «Екологiя i здоров я, Днiпро: Середняк Т.К., 2020. 42 с.

Скачати | Скачати слайди